З тих пір, як Супермен був представлений у 1938 році, супергерої та інші герої коміксів захоплювали уяву як дітей, так і дорослих. Комікси стали надзвичайно популярним типом медіа та надихнули різні блокбастери, які щороку приносять прибуток у мільярди доларів.
Хоча загалом Католицька Церква тримається подалі від конкретики, що стосується літератури та інших видів мистецтва, Церква кілька разів згадувала комікси.
Позитивні сторони коміксів
Пастирська інструкція, опублікована в 1971 р. Папською радою із соціальних комунікацій, Communio et Progressio, розповідає про те, як комікси можна використовувати у Католицькій Церкві:
Сьогодні всі класики релігійної літератури доступні кожному у вигляді книжок у м’яких обкладинках, буклетів та різного роду листівок. Так само прийняті шедеври кожної нації, наукові праці та будь-яке легке чтиво, яке може забезпечити приємне розслаблення. Не можна зневажати “комікси” та ілюстровані історії. Вони можуть, наприклад, використовуватися для ілюстрації Священного Писання та життя святих. Усі ці продукти друкарського верстата заслуговують нашого інтересу та підтримки.
Тоді комікси були надзвичайно популярними, але на них багато хто дивився з підозрою. Комікси навіть почали засуджувати у Сполучених Штатах, у 1953 році було проведено спеціальне розслідування, щоб з’ясувати, чи не призвели вони до “злочинності серед неповнолітніх”. Було створено “Комітет кодексу коміксів”, який переглядав контент протягом багатьох десятиліть, поки він остаточно не був розформований на початку 2000-х років.
Католицькі комікси
Важливо відзначити, як Католицька Церква закликала в той час використовувати комікси для добра, а не “зневажати” цей засіб масової інформації.
У Сполучених Штатах це призвело до створення коміксу “Скриня зі скарбами”, католицького коміксового періодичного видання, що існувало з 1946 по 1972 р. Він містив ряд історій з Біблії, життя святих, а також інші творчі історії, які розважали.
У 1980-х роках Marvel Comics навіть публікувало біографії св. Франциска Ассизького, св. Івана Павла ІІ та св. Терези з Калькутти.
Зовсім недавно багато католицьких видавців, включаючи Sophia Institute Press, Tan Books, Pauline Books та Voyage Comics, знову почали створювати нові католицькі комікси.
Комікси не завжди повинні навчати вірі, як писав св. Іван Павло ІІ у своєму посланні до митців, пояснюючи, що мистецтво має потенціал піднімати наш розум до Бога:
У цьому дусі глибокої поваги до краси Конституція Священної Літургії Sacrosanctum Concilium нагадує про історичну доброзичливість Церкви до мистецтва і, більш конкретно посилаючись на сакральне мистецтво, на “вершину” релігійного мистецтва, не вагаючись вважає митців за тих, хто має “благородне служіння”, коли їхні твори певним чином відображають нескінченну красу Бога і підносять до Нього розум людей.
У поєднанні з правдою, красою і добром комікси мають багато позитиву.
Небезпека коміксів
Хоча комікси можна використовувати з користю, вони також можуть мати багато потенційних небезпек. Св. Іван Павло II згадував комікси у своєму посланні на 14-й Всесвітній день комунікацій:
Як правило, [батьки] пильно звертають увагу на тип друзів, з якими спілкуються їхні діти, але не проявляють подібної пильності щодо ідей, які радіо, телебачення, аудіозаписи, журнали та комікси приносять у “захищені” та “безпечні” житла їхніх домівок. І ось так засоби масової інформації часто входять у життя наймолодших членів сім’ї, не маючи можливості необхідних пояснень чи виправлень з боку батьків чи інших вихователів, які могли б нейтралізувати будь-які шкідливі елементи, і які також могли б використати багато цінних аспектів, щоб допомогти у цьому процесі через який діти поступово перетворюються на добре вихованих чоловіків та жінок.
Не всі використовують комікси у добрих і святих цілях. Це призводить до того, що діти формуються тим, що вони споживають, і, якщо їх не контролювати, цілком можливо, що діти стануть свідками того, як супергерої роблять аморальний вибір або займаються гріховною діяльністю, а потім їх бентежить цей конфлікт із власним сумлінням чи християнською вірою.
Важливо, щоб батьки усвідомлювали цю реальність і спілкувалися зі своїми дітьми, відстежуючи їх використання медіа (не тільки коміксів), гарантуючи, що вони сформовані Христом, а не Суперменом.
В цілому Католицька Церква підтримує комікси та супергероїв, але все, що публікується, має бути вкорінене у справжньому, хорошому та прекрасному.
Автор: Philip Kosloski
Джерело: Aleteia
Переклад з англійської: Максим Гонтар
Фото: durantelallera
